16 14.01 Води суходолу, чинники їх нерівномірного розподілу на материках та по території України. Взаємозв’язок геологічної будови, рельєфу і річкової мережі території. Вплив геологічних процесів на формування озер, пластів підземних вод. Взаємозв’язок клімату і вод суходолу. Прісна вода як ресурс і чинник розміщення населення та виробництва. Мінеральні й термальні води: поширення, використання. Водозабезпеченість регіонів і країн світу. Чинники дефіциту води. Сучасні системи очищення води. Опріснення морської води
Дослідження
1. Система протидії паводкам, повеням, селям і лавинам в окремих районах України.
2. Карстовий рельєф як приклад взаємодії геосфер.
3. Прозорість води у річці (озері, ставку): від чого залежить і чому змінюється?
§ 16, 17
Тема 6. Біосфера та системи Землі
17 21.01 Біосфера та її складові. Закономірності поширення живих організмів на суходолі і в океанах.
Природні чинники формування ареалів поширення рослин і тварин. Біологічні ресурси. Роль живих організмів у формуванні ґрунтів. Ґрунт – «дзеркало» ландшафту. Типи ґрунтів. Знаннєвий компонент: називає складові біосфери, типи ґрунтів, ґрунтотвірні чинники; наводить приклади взаємодії біосфери з літосферою, атмосферою, гідросферою.
Діяльнісний компонент:
читає карти природних зон, ґрунтів;
розрізняє типи ґрунтів за основними характеристиками; визначає природні зони за основними типами ґрунтів, типовими рослинами і тваринами; встановлює сукупність чинників, що формують ґрунти, рослинність і тваринний світ певної місцевості; характеризує типи ґрунтів, природні зони; обґрунтовує вплив ґрунтів на спеціалізацію рослинництва;
Оцінно-ціннісний компонент:
оцінює ресурсні властивості біосфери; визначає рівень безпеки проживання в районах поширення отруйних рослин, окремих видів хижих та отруйних тварин;
усвідомлює загрози зменшення біорізноманіття, виснаження, забруднення ґрунтів. пропонує способи збереження родючості ґрунтів, видового складу рослинності і тваринного світу § 18
18 28.01 Вплив ґрунтів на спеціалізацію господарства регіону, країни.
Природні зони. Порівняння карт ґрунтів і природних зон світу та України.
Дослідження
1. Деградовані ґрунти: причини і перспективи використання.
2. Чинники порушення широтної зональності на материках та території України § 19
Розділ ІІІ. Загальні суспільно-географічні закономірності світу
Тема 1. Географічний простір
19 4.02 Світосистема як результат і процес формування глобальної єдності в системі «суспільство – природа».
Функціонально-компонентний склад світосистеми: демографо-екологічна, економічна, інформаційно-технологічна, соціально-культурна, політична підсистеми. Географічний простір, його системоутворювальна роль та характеристики Знаннєвий компонент: формулює визначення понять «географічний простір», «світосистема»; називає підсистеми світосистеми;
Діяльнісний компонент:
складає схему світосистеми;
характеризує географічний простір; обґрунтовує роль географічного простору у світосистемі;
Оцінно-ціннісний компонент:
усвідомлює глобальну єдність у системі «суспільство – природа» § 20
Тема 2. Демографічні процеси у світо системі
20 11.02 Динаміка чисельності населення світу. Природні, соціальні, економічні й екологічні чинники та просторові особливості природного руху населення у світі. Демографічний перехід, його фази. Статево-вікова, шлюбно-сімейна структура населення. Демографічне старіння населення. Характеристика демографічної ситуації в країнах за статево-віковими пірамідами.
Практична робота 7. Обчислення показників народжуваності, смертності, природного та механічного приросту населення країни за статистичними даними. Знаннєвий компонент:
формулює поняття «демографічний перехід», «демографічне старіння»;
знає фази демографічного переходу; пояснює причини демографічних явищ, просторові відмінності показників природного й механічного руху, вплив конфесійної, етнічної, соціальної структури населення на процеси відтворення і міграції; наводить приклади країн з різними типами відтворення населення.
Діяльнісний компонент:
розпізнає за статево-віковими пірамідами країни різних типів відтворення населення; характеризує фази демографічного переходу; читає карти населення;
обчислює демографічні показники;
аналізує текстові, картографічні і статистичні матеріали з метою порівняння процесів відтворення населення; установлює просторові відмінності демографічних процесів за картами; обґрунтовує особливості перебігу демографічних процесів у країнах з різним рівнем економічного розвитку; прогнозує зміни чисельності населення, статевої та вікової структури на основі аналізу статево-вікових пірамід.
Оцінно-ціннісний компонент:
усвідомлює взаємозв’язок демографічних процесів та рівня соціально-економічного розвитку країни; висловлює судження щодо ефективності економічних, адміністративно-правових та виховних заходів демографічної політики; робить висновки про важливість демографічних прогнозів § 21
21 18.02 Особливості демографічної політики у країнах з різним типом відтворення. Міграції, їх показники, чинники та вплив на відтворення населення і його перерозподіл у світі. Просторові тенденції міграційних процесів. Якість життя як чинник природного і механічного руху населення.
Демографічні чинники розвитку економіки та спеціалізації країн. Демографічні прогнози.
Дослідження
1. Уплив старіння населення на місце країни в міжнародному поділі праці.
2. Працемісткі виробництва густозаселених регіонів світу.
3. Екологічні та соціальні проблеми густозаселених регіонів світу § 22
Тема 3. Глобальна економіка
22 25.02 Поняття «глобальна економіка».
Світовий ринок технологій, патентів і ліцензій, інформаційно-технологічних послуг.
Система виробництва. Географічність міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва. Роль транснаціональних корпорацій та вільних економічних зон у функціонуванні глобальної економіки. Глобальні ланцюги доданої вартості.
Дослідження
1. Світовий ринок патентів: лідери й аутсайдери.
2. Роль транснаціональних компаній у розвитку машинобудівних та хімічних виробництв в Україні Знаннєвий компонент:
формулює поняття «глобальна економіка», «глобальні ланцюги доданої вартості»; називає складові міжнародної науково-технологічної сфери, системи виробництва, міжнародної валютно-фінансова системи, сучасних транспортно-логістичних систем, форми світового ринку; наводить приклади міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва;
Діяльнісний компонент:
розрізняє національні та інтернаціональні форми виробництва; характеризує особливості глобальних ланцюгів доданої вартості в металургії, автомобілебудуванні, електронних виробництвах, фармацевтиці, легкій промисловості; порівнює економічні вигоди форм участі крани у міжнародній кооперації, ланцюгах
доданої вартості; установлює домінуючі чинники розвитку і розміщення виробництв у країнах і регіонах; визначає роль транснаціональних корпорацій та вільних економічних зон у функціонуванні глобальної економіки; уміє знаходити інформацію про сучасний стан окремих виробництв і ринків;
аналізує текстові, картографічні й статистичні матеріали з метою визначення особливостей і закономірностей просторової організації складників світової економіки та місця в ній національних економік і транснаціональних компаній;
розробляє просторові моделі світового господарства.
Оцінно-ціннісний компонент:
оцінює перспективи включення національних виробників у глобальні ланцюги доданої вартості;
висловлює судження щодо процесу формування інформаційного суспільства; робить висновки щодо змін світових ринків у період глобалізації § 23
23 3.03 Міжнародний ринок товарів: сутність, інфраструктура, ціноутворення. Виробництво сільськогосподарської продукції у світі: природні, соціальні, економічні чинники, особливості просторової організації. Видобування й споживання паливних мінеральних ресурсів, глобальні ринки вугілля, нафти й природного газу. § 24
24 10.03 Глобальні ланцюги доданої вартості у виробництві чорних металів, алюмінію, міді; чинники та форми спеціалізації країн.
Сучасна географія виробництва транспортних засобів, електроніки, фармацевтичної продукції, чинники участі національних економік у глобальних ланцюгах доданої вартості. Виробництво текстилю, одягу, взуття: сучасна просторова організація, чинники міжнародної спеціалізації.
Практична робота 8. Позначення на контурній карті (знаками руху) глобальних ланцюгів доданої вартості «видобування алюмінієвої сировини – виробництво глинозему – виробництво первинного алюмінію – споживання алюмінію». § 25
25 17.03 Сучасні транспортно-логістичні системи та інформаційно-комунікаційні мережі як інфраструктурний каркас глобальної економіки.
Світовий ринок інвестицій і фінансів. Туризм. Формування «інформаційного суспільства». § 26
Тема 5. Політична географія та геополітика
26 31.03 Географічні складники політичної географії: географічний простір, території, географічні місця. Політичні складники: політичні інституції, політичні відносини, «сила». Територіально-політичні системи національного і наддержавного рівнів. Геополітика, її складові Зовнішня та внутрішня геополітика. Геополітика «сили». Різновиди «сили». Взаємозв’язок між національними та геополітичними інтересами держави
Знаннєвий компонент: формулює поняття «територіально-політична система»; наводить приклади застосування різновидів «сили» (економічної, мілітарної, «м’якої» або «старт-сили») в геополітичних протистояннях.
Діяльнісний компонент:
розрізняє зовнішню і внутрішню політику, різновиди «сили», територіально-політичні системи національного і наддержавного рівнів.
Оцінно-ціннісний компонент:
усвідомлює взаємозв’язок і політичні взаємодії територій і географічних місць в геопросторі § 27
Розділ ІV. Суспільна географія України
Тема 1. Українська держава
27 7.04 Українська держава і територія держави України. Політико-географічне положення України: глобальне, регіональне, сусідське.
Політико-економічна оцінка державного кордону України.
Реформування адміністративно-територіального устрою України.
Дослідження
1. Гельсінські угоди (Заключний акт наради з безпеки і співробітництва в Європі) – програма дій для будівництва єдиної, мирної, демократичної Європи
Знаннєвий компонент: називає і показує на карті країни-сусіди України.
Діяльнісний компонент:
характеризує політико-географічне положення України на глобальному, регіональному, локальному рівнях;
вирізняє спільні кордони України з політичними та економічними партнерами, з країнами інших політичних та економічних блоків;
визначає проблеми адміністративно-територіального устрою України.
Оцінно-ціннісний компонент:
висловлює судження щодо впливу політико-географічного положення на економічний розвиток України, її місце в Європі та світі § 28
Тема 2. Населення України
28 14.04 Кількість населення України. Відтворення населення: показники та природні, соціальні, економічні чинники народжуваності й смертності, їх просторові відмінності. Особливості вікового і статевого складу населення України. Міграційні процеси в Україні. Українці на світовому і регіональному ринку праці.
Демографічна політика в Україні.
Система розселення. Міські агломерації, урбанізація, субурбанізація і джентрифікація. Особливості сільських населених пунктів. Практична робота 9. Аналіз картограм народжуваності, смертності, природного приросту, густоти населення, урбанізації в Україні.
Дослідження
1. Сучасна географія трудової еміграції з України.
2. Соціальні проблеми монофункціональних міст Знаннєвий компонент: знає кількість населення України та особливості її динаміки; називає основні просторові закономірності демографічних процесів і розселення населення в Україні;
пояснює особливості демографічної ситуації в країні, урбанізаційних процесів.
Діяльнісний компонент:
характеризує природний і механічний рух населення, статево-вікову структуру; уміє знаходити й добирати статистичні матеріали на сайті Державної служби статистики України; аналізує статистичні й картографічні матеріали про населення; розрізняє якість життя у великих і малих, монофункціональних і багатофункціональних містах;
прогнозує вплив системи розселення на розміщення виробництва та соціальної інфраструктури.
Оцінно-ціннісний компонент:
усвідомлює значимість якості трудових ресурсів для економічного зростання країни § 29
Тема 3. Економіка України в міжнародному поділі праці
29 21.04 Сучасні риси національної економіки України. Конкурентні переваги України на світових ринках сільськогосподарської продукції, рудної сировини і металів. Практична робота 10. Аналіз секторальної структури економіки України. Знаннєвий компонент: називає показники суспільно-економічного розвитку держави; знає і розуміє особливості секторальної та територіальної структури економіки, суть глобальної стратегії сталого (збалансованого) розвитку, основні положення стратегії збалансованого розвитку України;
пояснює актуальність стратегії збалансованого розвитку для світу й України.
Діяльнісний компонент:
аналізує секторальну структуру та регіональні відмінності господарства; характеризує чинники, що зумовили розвиток в Україні окремих виробництв товарів і послуг; визначає сучасні риси національного господарства, місце України на світових товарних ринках, чинники міжнародної спеціалізації країни;
використовує поняття «додана вартість», «собівартість», «ефективність», «прибутковість», «конкурентні переваги», «міжнародна кооперація», «попит», «пропозиція», «ринкова ціна» тощо для обґрунтування міжнародної спеціалізації України на світових ринках товарів і послуг;
вміє застосовувати тематичні карти та статистичну інформацію для ілюстрації описів, характеристик, висновків; розробляє схеми ланцюгів доданої вартості.
Оцінно-ціннісний компонент:
робить висновки про оптимізацію структури економіки України та її міжнародної спеціалізації;
оцінює територіальну структуру господарства країни за екологічними, соціальними, економічними критеріями;
висловлює власні судження щодо конкурентних переваг і перспектив розвитку окремих виробництв в Україні; оцінює прояви глобальних викликів в Україні; критично ставиться до дій, проектів, що нехтують глобальними викликами
§ 30
30 28.04 Сучасні тенденції та регіональні відмінності розвитку енергетики в Україні. Замкнутий технологічний цикл розроблення і виробництва літаків в Україні, експорт та імпорт авіаракетної техніки. Виробництво автомобілів, сільськогосподарської техніки: тенденції розвитку, міжнародне кооперування. § 31
31 5.05 Місце України в глобальних ланцюгах доданої вартості виробництва та реалізації електронної продукції.
Виробництва фармацевтичної продукції та побутової хімії: чинники та особливості розташування підприємств.
Особливості розвитку й просторової організації виробництва меблів, текстилю, одягу, взуття, продуктів харчування.
Дослідження
1. Давальницька сировина у швейній індустрії України: позитивні й негативні аспекти для виробників і споживачів.
2. Офшорна розробка програмного забезпечення в Україні: основні центри, компанії.
3. Реалізація планів сталого (збалансованого) розвитку в різних країнах: успіхи і прорахунки § 32
32 12.05 Міжнародні транспортні коридори на території України. Офшорна розробка програмного забезпечення в Україні. Ресурсний потенціал і перспективи розвитку рекреаційного комплексу в Україні. § 33
33 19.05 Місце України на світовому ринку інвестицій і запозичень. Транснаціональні фінансові корпорації (банки, фінансові компанії) в Україні. Сучасні форми просторової організації виробництва товарів і послуг в Україні. § 33
34 26.05 Досвід реалізації планів сталого (збалансованого) розвитку в різних країнах та стратегія збалансованого розвитку України. §
35 Підсумковий урок
Підручник
Кобернік С. Г. Географія (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / С. Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2019. – 176 с.
