Географічний простір Землі
11 – А та 11 – Б класи
п/п
|
Дата
|
Розділи, теми, уроки
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
Домашнє завдання
| |
Вступ
| |||||
1
|
2.09
|
Географія як система наук. Об’єкт дослідження географії. Поняття «геосистема». Рівні геосистем. Пізнавальна та конструктивна роль географії
|
Знаннєвий компонент: називає об’єкт дослідження та структурні компоненти географії; пояснює значення поняття «геосистема».
Діяльнісний компонент: розрізняє рівні геосистем; визначає причини та наслідки природних і суспільних процесів.
Оцінно-ціннісний компонент:
висловлює судження щодо пізнавальної та конструктивної ролі географії
|
§
| |
Розділ І. Топографія та картографія
Тема 1. Топографія
| |||||
2
|
9.09
|
Топографічна карта: проекція, розграфлення. Географічні і прямокутні координати. Прямокутна (кілометрова) сітка.
|
Знаннєвий компонент: називає елементи топографічної карти; знає основні умовні позначення топографічних карт.
Діяльнісний компонент:
розрізняє географічні та прямокутні координати точок, види масштабу, азимута; визначає за топографіч-ною картою географічний і магнітний азимути, географічні та прямокутні координати точок, абсолютну і відносну висоту місцевості, падіння річки, масштаб плану і карти за прямокутною сіткою;читає топографічні карти, плани міст, схеми руху транспорту;
розпізнає на місцевості об’єкти, зображені на топографічній карті;
описує за топографічною картою рельєф ділянки місцевості; уміє орієнтуватися на місцевості за допомогою топографічної карти, плану; розв’язує задачі за топографічною картою.
Ціннісний компонент: оцінює значення топографічних карт у побуті та господарській діяльності;
робить висновки щодо актуальності знань і навичок роботи з топографічною картою
|
§
| |
3
|
16.09
|
Основні умовні позначення топографічних карт для зображення об’єктів місцевості та рельєфу. Вимірювання на топографічній карті за масштабом і кілометровою сіткою. Використання азимутів. Практична робота 1. Визначення на топографічній карті географічних (з точністю до секунд) та прямокутних координат окремих точок, географічних та магнітних азимутів, абсолютних та відносних висот точок, падіння річки.
|
§
| ||
4
|
23.09
|
Плани населених пунктів. Практичне використання топографічних карт, планів. Практична робота 2. Читаннясхем руху транспорту свого міста (обласного центру)
|
§
| ||
Тема 2. Картографія
| |||||
5
|
30.09
|
Сучасні картографічні твори. Математична основа карт. Способи картографічного зображення об’єктів і явищ на загальногеографічних та тематичних картах. Сутність генералізації. Практична робота 3. Визначення за градусною сіткою географічних координат точок, азимутів, відстаней у градусах і кілометрах між точками на різних за просторовим охопленням картах.
Орієнтовні теми для досліджень (на вибір)
1. Визначення оптимального маршруту руху між визначними об’єктами свого району за допомогою навігаційної карти своєї області.
2. Сфери використання даних дистанційного зондування Землі
|
Знаннєвий компонент:
називає елементи карти; пояснює основні картографічні поняття і терміни, відмінності різних видів масштабу, картографічних проекцій; знає, де розміщені на електронному глобусі Україна, своя область і свій населений пункт;
наводить приклади використання ГІС.
Діяльнісний компонент: розпізнає види карт за просторовим охопленням, масштабом, змістом;
порівнює форми й площі материків на картах світу, побудованих у різних проекціях; визначає за картами об’єкти, напрямки, відстані, географічні координати;
застосовує сучасні навігаційні системи на практиці; уміє користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерелами.
Ціннісний компонент: оцінює практичне значення географічних карт, географічних інформаційних систем
|
§
| |
6
|
7.10
|
Електронні карти та глобуси. Картографічні інтернет-джерела. Навігаційні карти. Географічні інформаційні системи (ГІС), дистанційне зондування Землі, сфери їх практичного застосування.
|
§
| ||
Розділ ІІ. Загальні закономірності географічної оболонки Землі
Тема 1. Географічні наслідки параметрів і рухів Землі як планети
| |||||
7
|
21.10
|
Геоїд. Показники руху Землі навколо своєї осі. Добова ритміка в географічній оболонці. Основні види часу. Визначення місцевого та поясного часу, перехід від місцевого часу до поясного. Пояси освітленості на Землі. Сила Коріоліса. Змінюваність висоти Сонця над горизонтом та тривалості світлового дня.
Орбітальний рух Землі: основні характеристики, географічні наслідки. Причини зміни пір року. Зміна пір року у Північній та Південній півкулях.
Дослідження
1. Моделювання природних явищ на Землі у дні рівнодень та сонцестоянь.
2. Прояви сили Коріоліса на річках своєї місцевості
|
Знаннєвий компонент:
називає види рухів Землі,
параметри та наслідки осьового й орбітального рухів планети;
розпізнає на схемах руху Землі точки сонцестоянь і рівнодення;
знає межі поясів освітленості, види часу.
Діяльнісний компонент:
установлює послідовність зміни пір року у Північній та Південній півкулі, причини зміни пір року;
використовує знання про силу Коріоліса для пояснення причин формування пасатів, циклонів та антициклонів, течій;
розв’язує задачі на визначення місцевого і поясного часу, перехід від місцевого часу до поясного.
Оцінно-ціннісний компонент:
оцінює пізнавальну та конструктивну роль знань про рухи Землі
|
§
| |
Тема 2. Географічна оболонка Землі
| |||||
8
|
4.11
|
Склад, межі та будова географічної оболонки. Закономірності географічної оболонки.
Сучасний етап розвитку географічної оболонки. Антропосфера.
|
Знаннєвий компонент: пояснює зміст поняття «антропосфера»; наводить приклади прояву основних закономірностей географічної оболонки.
Діяльнісний компонент: розрізняєскладові географічної оболонки;
характеризує сучасний етап розвитку географічної оболонки.
Оцінно-ціннісний компонент:
розуміє значення географічних знань для збереження навколишнього середовища
|
§
| |
Тема 3. Геологічне середовище людства
| |||||
9
|
11.11
|
Властивості літосфери. Поняття «геологічне середовище людства».
Тектоніка літосферних плит. Процеси в надрах і на поверхні Землі, їхні наслідки. Небезпека вулканічних, сейсмічних, гравітаційних (зсувних) процесів.
Дослідження
1. Причини заселення схилів вулканів.
2. Сучасні вимоги до будівництва у районах з високою сейсмічністю
|
Знаннєвий компонент: називає складові літосфери, структурні елементи літосферних плит;
пояснює поняття «геологічне середовище людства», механізми руху літосферних плит, виникнення землетрусів, вулканів, зсувів, формування рельєфу; формулює закономірності поширення форм рельєфу, мінеральних ресурсів.
Діяльнісний компонент:
визначає тектонічні структури за формами рельєфу і основними видами корисних копалин (на основі тематичних і комплексних карт);
обґрунтовує розташування основних форм рельєфу на материках, в океанах, на території України; порівнює тектонічну будову, рельєф, корисні копалини материків, їх частин; характеризує процеси в надрах і на поверхні Землі, їхні наслідки; використовує тектонічну карту для визначення ступеня загрози сейсмічних явищ на материках і території України;
моделює комплекс заходів для протидії появі й розвитку зсуву, осипища; встановлює за тематичними картами зв'язок між тектонічними структурами, рельєфом, корисними копалинами і густотою населення, розташуванням видобувних і матеріало-, паливомістких виробництв;
розв’язує задачі на визначення показника забезпеченості країни окремими видами мінеральних ресурсів.
Оцінно-ціннісний компонент:
визначає рівень безпеки проживання в районах з різною інтенсивністю вулканічних, сейсмічних, гравіта-ційних явищ; робить висновки про вплив геологічних процесів і рельєфу на розміщення населення, господарську діяльність; оцінює наслідки загострення ресурсної проблеми на планеті
|
§
| |
10
|
18.11
|
Рельєф. Тектонічні структури та пов’язані з ними форми рельєфу. Вплив рельєфу на розселення населення, розвиток і розташування окремих виробництв. Практична робота 4. Встановлення за тематичними картами материків та України зв’язку між тектонічними структурами, рельєфом, мінеральними ресурсами і густотою населення, розташуванням видобувних, матеріало-, паливомістких виробництв
|
§
| ||
11
|
25.11
|
Ресурсні властивості літосфери. Гірські породи та закономірності їх поширення. Мінеральні ресурси як чинник розташування видобувних і матеріало-, паливомістких виробництв. Забезпеченість мінеральними ресурсами. Вплив людини на літосферу. Глобальна ресурсна проблема людства
|
§
| ||
Тема 4. Атмосфера та системи Землі
| |||||
12
|
2.12
|
Сонячно-земні взаємодії. Сонячне випромінювання, відмінності випромінювання і поглинання тепла повітрям, поверхнею гірських порід і води.
Дослідження
1. Ресурсний потенціал атмосфери своєї місцевості та приклади його використання.
2. Система протидії засухам у своїй місцевості
|
Знаннєвий компонент: називає складники атмосфери,
кліматотвірні чинники й типи клімату; наводить приклади взаємодії атмосфери з літосферою, гідросферою, біосферою.
Діяльнісний компонент: читаєсиноптичні та кліматичні карти,
графіки зміни (добової, місячної, річної) температури повітря, діаграми хмарності та розподілу опадів, рози вітрів; розрізняєпогоду під час проходження циклону, антициклону, холодного і теплого атмосферних фронтів; пояснює механізм утворення глобальних і місцевих систем потоків у тропосфері; визначає типи клімату за кліматограмами; встановлюєсукупність чинників, що формують клімат певної місцевості;
характеризує типи клімату;
порівнює клімат окремих регіонів на материках і території України;
обґрунтовує вплив агро-кліматичних ресурсів на спеціалізацію рослинництва.
Оцінно-ціннісний компонент:
оцінює ресурсні властивості атмосфери, рівень безпеки проживання в районах поширення атмосферних стихійних явищ;
усвідомлює загрози кліматичних змін і забруднення атмосфери;
пропонує способи розв’язування проблеми глобального потепління
|
§
| |
13
|
9.12
|
Тропосфера: температурний режим, зміна атмосферного тиску, вітри, вологість, опади. Погода. Синоптичні карти. Клімат. Кліматотвірні чинники. Кліматична карта. Карта кліматичних поясів. Характеристика типів клімату за кліматограмами. Вплив атмосфери на літосферу: вивітрювання, рельєфоутворення. Кліматичні умови як чинник розселення і розташування виробництва та інфраструктурних об’єктів.
Практична робота 5. Визначення середніх температур та амплітуди їх коливань за добу, місяць, рік. Аналіз рози вітрів.
|
§
| ||
14
|
16.12
|
Ресурсний потенціал атмосфери. Енергетичні кліматичні ресурси як чинник розвитку відновлювальної енергетики. Агрокліматичні ресурси та їх вплив на спеціалізацію сільського господарства. Стихійні атмосферні явища, їх прогнозування та засоби протидії. Кліматичні зміни на планеті.
|
§
| ||
Тема 5. Гідросфера та системи Землі
| |||||
15
|
23.12
|
Запаси води на Землі. Світовий океан та його складові. Вплив процесів у літосфері на природу океанів. Роль океанів у формуванні гірських порід і рельєфу узбережжя. Вплив атмосферних процесів (явищ) на Світовий океан. Роль Світового океану у формуванні глобальних і місцевих систем повітряних потоків у нижніх шарах тропосфери. Ресурсний потенціал Світового океану та вплив людства на стан океанічних вод, запаси мінеральних, біологічних ресурсів. Практична робота 6. Складання та аналіз схеми системи течій у Світовому океані; порівняння впливу холодної та теплої океанічних течії на клімат одного з материків.
|
Знаннєвий компонент: називає складові Світового океану, найбільші гідрографічні об’єкти материків, України; формулюєзалежність між тектонічною, геологічною будовою, рельєфом, кліматом і водами суходолу; знає формулу обрахунку показника забезпеченості водними ресурсами.
Діяльнісний компонент:
розпізнає на контурних картах різного масштабу частини Світового океану, найбільші річки, озера;
класифікує річки, озера, болота, льодовики за різними критеріями;
складає характеристику вод певного регіону (країни) та України;
порівнює водозабезпеченість окремих регіонів світу, України;
аналізує систему течій у Світовому океані, густоту і конфігурацію річкової мережі території, режим річок; установлює взаємозв’язок між літосферою, атмосферою, гідросферою на прикладі окремих ландшафтів своєї місцевості;
використовує фізичні й топографічні карти для характеристики гідрографічних об’єктів; застосовує гідрографічні поняття для опису (характеристики) водних об’єктів; розв’язує задачі на визначення показника водозабез-печеності території.
Оцінно-ціннісний компонент:
оцінює ресурси Світового океану та прісних вод на суходолі, вплив запасів водних ресурсів на розташування водомістких виробництв; визначає рівень безпеки проживання на узбережжях океанів, в районах поширення катастрофічних паводків, повеней, карсту; усвідомлює загрози забруднення вод Світового океану і суходолу, вплив якості води на здоров’я людей; пропонує способи розв’язання проблеми забруднення річок і водойм своєї місцевості
|
§
| |
Географічний простір Землі
11 – В та 11 – Г класи
п/п
|
Дата
|
Розділи, теми, уроки
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
Домашнє завдання
| |
Вступ
| |||||
1
|
6.09
|
Географія як система наук. Об’єкт дослідження географії. Поняття «геосистема». Рівні геосистем. Пізнавальна та конструктивна роль географії
|
Знаннєвий компонент: називає об’єкт дослідження та структурні компоненти географії; пояснює значення поняття «геосистема».
Діяльнісний компонент: розрізняє рівні геосистем; визначає причини та наслідки природних і суспільних процесів.
Оцінно-ціннісний компонент:
висловлює судження щодо пізнавальної та конструктивної ролі географії
|
§
| |
Розділ І. Топографія та картографія
Тема 1. Топографія
| |||||
2
|
13.09
|
Топографічна карта: проекція, розграфлення. Географічні і прямокутні координати. Прямокутна (кілометрова) сітка.
|
Знаннєвий компонент: називає елементи топографічної карти; знає основні умовні позначення топографічних карт.
Діяльнісний компонент:
розрізняє географічні та прямокутні координати точок, види масштабу, азимута; визначає за топографіч-ною картою географічний і магнітний азимути, географічні та прямокутні координати точок, абсолютну і відносну висоту місцевості, падіння річки, масштаб плану і карти за прямокутною сіткою; читає топографічні карти, плани міст, схеми руху транспорту;
розпізнає на місцевості об’єкти, зображені на топографічній карті;
описує за топографічною картою рельєф ділянки місцевості; уміє орієнтуватися на місцевості за допомогою топографічної карти, плану; розв’язує задачі за топографічною картою.
Ціннісний компонент: оцінює значення топографічних карт у побуті та господарській діяльності;
робить висновки щодо актуальності знань і навичок роботи з топографічною картою
|
§
| |
3
|
20.09
|
Основні умовні позначення топографічних карт для зображення об’єктів місцевості та рельєфу. Вимірювання на топографічній карті за масштабом і кілометровою сіткою. Використання азимутів. Практична робота 1. Визначення на топографічній карті географічних (з точністю до секунд) та прямокутних координат окремих точок, географічних та магнітних азимутів, абсолютних та відносних висот точок, падіння річки.
|
§
| ||
4
|
27.09
|
Плани населених пунктів. Практичне використання топографічних карт, планів. Практична робота 2. Читаннясхем руху транспорту свого міста (обласного центру)
|
§
| ||
Тема 2. Картографія
| |||||
5
|
4.10
|
Сучасні картографічні твори. Математична основа карт. Способи картографічного зображення об’єктів і явищ на загальногеографічних та тематичних картах. Сутність генералізації. Практична робота 3. Визначення за градусною сіткою географічних координат точок, азимутів, відстаней у градусах і кілометрах між точками на різних за просторовим охопленням картах.
Орієнтовні теми для досліджень (на вибір)
1. Визначення оптимального маршруту руху між визначними об’єктами свого району за допомогою навігаційної карти своєї області.
2. Сфери використання даних дистанційного зондування Землі
|
Знаннєвий компонент:
називає елементи карти; пояснює основні картографічні поняття і терміни, відмінності різних видів масштабу, картографічних проекцій; знає, де розміщені на електронному глобусі Україна, своя область і свій населений пункт;
наводить приклади використання ГІС.
Діяльнісний компонент: розпізнає види карт за просторовим охопленням, масштабом, змістом;
порівнює форми й площі материків на картах світу, побудованих у різних проекціях; визначає за картами об’єкти, напрямки, відстані, географічні координати;
застосовує сучасні навігаційні системи на практиці; уміє користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерелами.
Ціннісний компонент: оцінює практичне значення географічних карт, географічних інформаційних систем
|
§
| |
6
|
11.10
|
Електронні карти та глобуси. Картографічні інтернет-джерела. Навігаційні карти. Географічні інформаційні системи (ГІС), дистанційне зондування Землі, сфери їх практичного застосування.
|
§
| ||
Розділ ІІ. Загальні закономірності географічної оболонки Землі
Тема 1. Географічні наслідки параметрів і рухів Землі як планети
| |||||
7
|
18.10
|
Геоїд. Показники руху Землі навколо своєї осі. Добова ритміка в географічній оболонці. Основні види часу. Визначення місцевого та поясного часу, перехід від місцевого часу до поясного. Пояси освітленості на Землі. Сила Коріоліса. Змінюваність висоти Сонця над горизонтом та тривалості світлового дня.
Орбітальний рух Землі: основні характеристики, географічні наслідки. Причини зміни пір року. Зміна пір року у Північній та Південній півкулях.
Дослідження
1. Моделювання природних явищ на Землі у дні рівнодень та сонцестоянь.
2. Прояви сили Коріоліса на річках своєї місцевості
|
Знаннєвий компонент:
називає види рухів Землі,
параметри та наслідки осьового й орбітального рухів планети;
розпізнає на схемах руху Землі точки сонцестоянь і рівнодення;
знає межі поясів освітленості, види часу.
Діяльнісний компонент:
установлює послідовність зміни пір року у Північній та Південній півкулі, причини зміни пір року;
використовує знання про силу Коріоліса для пояснення причин формування пасатів, циклонів та антициклонів, течій;
розв’язує задачі на визначення місцевого і поясного часу, перехід від місцевого часу до поясного.
Оцінно-ціннісний компонент:
оцінює пізнавальну та конструктивну роль знань про рухи Землі
|
§
| |
Тема 2. Географічна оболонка Землі
| |||||
8
|
25.10
|
Склад, межі та будова географічної оболонки. Закономірності географічної оболонки.
Сучасний етап розвитку географічної оболонки. Антропосфера.
|
Знаннєвий компонент: пояснює зміст поняття «антропосфера»; наводить приклади прояву основних закономірностей географічної оболонки.
Діяльнісний компонент: розрізняєскладові географічної оболонки;
характеризує сучасний етап розвитку географічної оболонки.
Оцінно-ціннісний компонент:
розуміє значення географічних знань для збереження навколишнього середовища
|
§
| |
Тема 3. Геологічне середовище людства
| |||||
9
|
8.11
|
Властивості літосфери. Поняття «геологічне середовище людства».
Тектоніка літосферних плит. Процеси в надрах і на поверхні Землі, їхні наслідки. Небезпека вулканічних, сейсмічних, гравітаційних (зсувних) процесів.
Дослідження
1. Причини заселення схилів вулканів.
2. Сучасні вимоги до будівництва у районах з високою сейсмічністю
|
Знаннєвий компонент: називає складові літосфери, структурні елементи літосферних плит;
пояснює поняття «геологічне середовище людства», механізми руху літосферних плит, виникнення землетрусів, вулканів, зсувів, формування рельєфу; формулює закономірності поширення форм рельєфу, мінеральних ресурсів.
Діяльнісний компонент:
визначає тектонічні структури за формами рельєфу і основними видами корисних копалин (на основі тематичних і комплексних карт);
обґрунтовує розташування основних форм рельєфу на материках, в океанах, на території України; порівнює тектонічну будову, рельєф, корисні копалини материків, їх частин; характеризує процеси в надрах і на поверхні Землі, їхні наслідки; використовує тектонічну карту для визначення ступеня загрози сейсмічних явищ на материках і території України;
моделює комплекс заходів для протидії появі й розвитку зсуву, осипища; встановлює за тематичними картами зв'язок між тектонічними структурами, рельєфом, корисними копалинами і густотою населення, розташуванням видобувних і матеріало-, паливомістких виробництв;
розв’язує задачі на визначення показника забезпеченості країни окремими видами мінеральних ресурсів.
Оцінно-ціннісний компонент:
визначає рівень безпеки проживання в районах з різною інтенсивністю вулканічних, сейсмічних, гравіта-ційних явищ; робить висновки про вплив геологічних процесів і рельєфу на розміщення населення, господарську діяльність; оцінює наслідки загострення ресурсної проблеми на планеті
|
§
| |
10
|
15.11
|
Рельєф. Тектонічні структури та пов’язані з ними форми рельєфу. Вплив рельєфу на розселення населення, розвиток і розташування окремих виробництв. Практична робота 4. Встановлення за тематичними картами материків та України зв’язку між тектонічними структурами, рельєфом, мінеральними ресурсами і густотою населення, розташуванням видобувних, матеріало-, паливомістких виробництв
|
§
| ||
11
|
22.11
|
Ресурсні властивості літосфери. Гірські породи та закономірності їх поширення. Мінеральні ресурси як чинник розташування видобувних і матеріало-, паливомістких виробництв. Забезпеченість мінеральними ресурсами. Вплив людини на літосферу. Глобальна ресурсна проблема людства
|
§
| ||
Тема 4. Атмосфера та системи Землі
| |||||
12
|
29.11
|
Сонячно-земні взаємодії. Сонячне випромінювання, відмінності випромінювання і поглинання тепла повітрям, поверхнею гірських порід і води.
Дослідження
1. Ресурсний потенціал атмосфери своєї місцевості та приклади його використання.
2. Система протидії засухам у своїй місцевості
|
Знаннєвий компонент: називає складники атмосфери,
кліматотвірні чинники й типи клімату; наводить приклади взаємодії атмосфери з літосферою, гідросферою, біосферою.
Діяльнісний компонент: читає синоптичні та кліматичні карти,
графіки зміни (добової, місячної, річної) температури повітря, діаграми хмарності та розподілу опадів, рози вітрів; розрізняєпогоду під час проходження циклону, антициклону, холодного і теплого атмосферних фронтів; пояснює механізм утворення глобальних і місцевих систем потоків у тропосфері; визначає типи клімату за кліматограмами; встановлює сукупність чинників, що формують клімат певної місцевості;
характеризує типи клімату;
порівнює клімат окремих регіонів на материках і території України;
обґрунтовує вплив агро-кліматичних ресурсів на спеціалізацію рослинництва.
Оцінно-ціннісний компонент:
оцінює ресурсні властивості атмосфери, рівень безпеки проживання в районах поширення атмосферних стихійних явищ;
усвідомлює загрози кліматичних змін і забруднення атмосфери;
пропонує способи розв’язування проблеми глобального потепління
|
§
| |
13
|
6.12
|
Тропосфера: температурний режим, зміна атмосферного тиску, вітри, вологість, опади. Погода. Синоптичні карти. Клімат. Кліматотвірні чинники. Кліматична карта. Карта кліматичних поясів. Характеристика типів клімату за кліматограмами. Вплив атмосфери на літосферу: вивітрювання, рельєфоутворення. Кліматичні умови як чинник розселення і розташування виробництва та інфраструктурних об’єктів.
Практична робота 5. Визначення середніх температур та амплітуди їх коливань за добу, місяць, рік. Аналіз рози вітрів.
|
§
| ||
14
|
13.12
|
Ресурсний потенціал атмосфери. Енергетичні кліматичні ресурси як чинник розвитку відновлювальної енергетики. Агрокліматичні ресурси та їх вплив на спеціалізацію сільського господарства. Стихійні атмосферні явища, їх прогнозування та засоби протидії. Кліматичні зміни на планеті.
|
§
| ||
Тема 5. Гідросфера та системи Землі
| |||||
15
|
20.12
|
Запаси води на Землі. Світовий океан та його складові. Вплив процесів у літосфері на природу океанів. Роль океанів у формуванні гірських порід і рельєфу узбережжя. Вплив атмосферних процесів (явищ) на Світовий океан. Роль Світового океану у формуванні глобальних і місцевих систем повітряних потоків у нижніх шарах тропосфери. Ресурсний потенціал Світового океану та вплив людства на стан океанічних вод, запаси мінеральних, біологічних ресурсів. Практична робота 6. Складання та аналіз схеми системи течій у Світовому океані; порівняння впливу холодної та теплої океанічних течії на клімат одного з материків.
|
Знаннєвий компонент: називає складові Світового океану, найбільші гідрографічні об’єкти материків, України; формулюєзалежність між тектонічною, геологічною будовою, рельєфом, кліматом і водами суходолу; знає формулу обрахунку показника забезпеченості водними ресурсами.
Діяльнісний компонент:
розпізнає на контурних картах різного масштабу частини Світового океану, найбільші річки, озера;
класифікує річки, озера, болота, льодовики за різними критеріями;
складає характеристику вод певного регіону (країни) та України;
порівнює водозабезпеченість окремих регіонів світу, України;
аналізує систему течій у Світовому океані, густоту і конфігурацію річкової мережі території, режим річок; установлює взаємозв’язок між літосферою, атмосферою, гідросферою на прикладі окремих ландшафтів своєї місцевості;
використовує фізичні й топографічні карти для характеристики гідрографічних об’єктів; застосовує гідрографічні поняття для опису (характеристики) водних об’єктів; розв’язує задачі на визначення показника водозабез-печеності території.
Оцінно-ціннісний компонент:
оцінює ресурси Світового океану та прісних вод на суходолі, вплив запасів водних ресурсів на розташування водомістких виробництв; визначає рівень безпеки проживання на узбережжях океанів, в районах поширення катастрофічних паводків, повеней, карсту; усвідомлює загрози забруднення вод Світового океану і суходолу, вплив якості води на здоров’я людей; пропонує способи розв’язання проблеми забруднення річок і водойм своєї місцевості
|
§
| |
16
|
27.12
|
Води суходолу, чинники їх нерівномірного розподілу на материках та по території України. Взаємозв’язок геологічної будови, рельєфу і річкової мережі території. Вплив геологічних процесів на формування озер, пластів підземних вод. Взаємозв’язок клімату і вод суходолу. Прісна вода як ресурс і чинник розміщення населення та виробництва. Мінеральні й термальні води: поширення, використання. Водозабезпеченість регіонів і країн світу. Чинники дефіциту води. Сучасні системи очищення води. Опріснення морської води
Дослідження
1. Система протидії паводкам, повеням, селям і лавинам в окремих районах України.
2. Карстовий рельєф як приклад взаємодії геосфер.
3. Прозорість води у річці (озері, ставку): від чого залежить і чому змінюється?
|
§
| ||
Немає коментарів:
Дописати коментар